Хронічний бронхіт: особливості захворювання та методи лікування

Хронічний бронхіт є досить поширеною проблемою. Це запалення бронхіального дерева, що виникає на тлі тривалого подразнення різними патогенами. Така хвороба характеризується прогресуючим перебігом і призводить до порушення повноцінного вироблення слизу та збоїв у повноцінній дренувальній функції, що дає про себе знати кашлем, виділенням мокротиння та задишкою. Діагноз хронічний бронхіт може бути поставлений хворому в разі відкашлювання мокротиння щодня або практично щодня щонайменше три місяці поспіль протягом 2 і більше років. Спробуємо розібратися, чому може виникнути такий бронхіт, що таке призводить до його розвитку, і як упоратися з такою хворобою.

Причини розвитку

Виникнення хронічного бронхіту провокується кількома чинниками, зокрема низкою зовнішніх впливів, серед яких:

• регулярний вплив тютюнового диму (спричинити хворобу може не тільки активне, а й пасивне куріння);
• дихання забрудненим повітрям;
• професійна діяльність;
• особливості клімату;
• регулярні контакти з інфекційними агентами¹.

Учені припускають, що розвиток такої хвороби також може бути пов’язаний із деякими особливостями будови дихальної системи та наявністю деяких проблем зі здоров’ям. Наприклад, ризик виникнення хронічного бронхіту зростає в разі:

• патологій носоглотки;
• стійкого ротового дихання;
• частих ГРЗ, бронхітів та інших інфекційних захворювань дихальної системи, особливо, якщо не лікувати бронхіт — не дотримуватися рекомендацій лікаря;
• спадкової схильності¹.

Від того, як хворіють на бронхіт, залежить подальший перебіг хвороби та розвиток інфекції, що може призвести до загострення.

Симптоми хронічного бронхіту

Таке захворювання характеризується хвилеподібним перебігом. Періоди відносного благополуччя змінюються періодами загострення, коли стан хворого значно погіршується. За хронічного бронхіту спостерігається кашель із мокротинням, який супроводжується задишкою та низкою ознак загального характеру, у тому числі:

• пітливістю;
• підвищеною слабкістю;
• високою температурою (зазвичай стовпчик термометра не піднімається вище позначки 38 °С);
• зниженням працездатності;
• швидкою втомлюваністю.

Кашель при хронічному бронхіті, так само як і інші перераховані симптоми, виникають на тлі загострення хвороби. Іноді слабкість, стомлюваність і низька працездатність турбують хворого поза періодом загострення внаслідок тривалої хронічної інтоксикації або свідчать про гіпоксію².

Хронічний бронхіт без кашлю також може мати місце — поза періодом загострення хворого можуть не турбувати жодні порушення самопочуття. Однак найчастіше така хвороба проявляється постійним покашлюванням із виділенням невеликої кількості мокротиння. Покашлювання часто провокується фізичними навантаженнями, курінням, вдиханням холодного повітря тощо. А після загострення хвороби такий симптом стає частішим і більш вираженим. Зокрема, збільшується тривалість кашльових нападів, також змінюється характер мокротиння — зростає його кількість, також воно набуває гнійного характеру.

Методи лікування хронічного бронхіту

Лікування хронічного бронхіту — це непросте завдання, оскільки воно спрямоване не тільки на придушення загострення, а й на профілактику його повторного виникнення³. Терапія включає:

• Ліквідацію запального процесу за допомогою антибіотиків, антисептиків, фітопрепаратів. Антибактеріальні таблетки від хронічного бронхіту підбирають в індивідуальному порядку з урахуванням актуальних даних бакпосіву та аналізів на чутливість флори. Як фітопрепарати використовують ліки, які пригнічують запалення, покращують секреторну функцію бронхів і покращують бронхіальний дренаж, наприклад, Бронхипрет^®. Він випускається в трьох лікарських формах — у вигляді сиропу, таблеток і розчину, що дає змогу вибрати найзручніший варіант того, чим лікувати хронічний бронхіт у дорослого.

• Відновлення бронхіальної прохідності. Це необхідний захід для успішного виведення слизу, що накопичується, і відновлення нормальної функції бронхів. У цьому питанні на допомогу також приходять ліки на рослинній основі (той самий Бронхипрет^®), гаряче лужне пиття, за необхідності порушується питання про проведення лікувальної бронхоскопії.

• Вжиття заходів для поліпшення і відновлення повноцінної легеневої вентиляції. Для цього після придушення загострення пацієнту призначають оксигенотерапію і регулярне проведення лікувальної фізкультури. На користь піде також санаторно-курортне лікування.

• Зміна звичного ритму життя. У рамках лікування хронічного бронхіту хворим рекомендовано дотримуватися базових принципів здорового харчування та інтенсивного питного режиму. Дуже важливо відмовитися від шкідливих звичок, особливо від куріння, а також перейти на менш шкідливі умови роботи³.

Якщо в пацієнта розвинувся поверхневий (катаральний) хронічний бронхіт, лікування найчастіше дає хороший результат. При дотриманні всіх рекомендацій лікаря вдається досягти повного одужання. В інших ситуаціях хвороба може прогресувати та призводити до наростаючої легеневої недостатності.

Бронхипрет^® при лікуванні хронічного бронхіту

Бронхипрет^® — це ліки на рослинній основі від відомого бренду Біонорика. Цей засіб створений для лікування запальних захворювань дихальних шляхів, які супроводжуються кашлем і утворенням в’язкого мокротиння. У його складі містяться екстракти лікарських рослин (кореня первоцвіту, трави чебрецю, листя плюща) — склад може варіюватися залежно від форми препарату. Бронхипрет^® чинить комплексний вплив на дихальну систему:

• знімає спазм із бронхів, що сприяє виведенню мокротиння;
• розріджує мокротиння, що полегшує його евакуацію з бронхіального дерева;
• чинить антибактеріальну дію, сприяючи знищенню патогенних бактерій;
• сприяє пригніченню запалення і регенерації клітин дихальної системи.

Рекомендована тривалість лікування препаратом Бронхипрет^® становить один тиждень. Але в разі терапії хронічного бронхіту лікар може порекомендувати більш тривалий прийом⁴.

Рекомендації щодо профілактики захворювання серед уразливих груп населення

Профілактика бронхіту хронічного типу включає первинні та вторинні заходи. Серед первинних заходів:

• заборона паління на робочому місці, на підприємствах і в громадських місцях;
• заборона роботи в забруднених умовах без надійних засобів захисту;
• постійну профілактику респіраторних захворювань;
• своєчасне й адекватне лікування хвороб носоглотки, ГРВІ, бронхіту тощо.

Що стосується заходів вторинної профілактики, то до них належать усі дії, які допомагають запобігти розвитку загострень хронічної інфекції. Тут важливу роль відіграє здоровий спосіб життя, ЛФК та інші фізіотерапевтичні заходи, лікування в санаторно-курортних установах тощо.